У ніч з 25 на 26 жовтня Україна, зокрема Миколаївська область, перейде на "зимовий" час — о 04:00 показники годинників змістять на одну годину назад. Це визначено постановою Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року. Відповідно до цього акту, щорічно зміна часу на зимовий відбувається в останню неділю жовтня.
Про походження практики зміни часу журналістам Суспільного розповів доктор історичних наук Ігор Ніколаєв.
Ідея зміщувати час виникла ще в 19 столітті, але спочатку це були тільки поодинокі випадки. Вперше офіційно час змінили в Німеччині під час Першої світової війни — у 1916 році, розповідає Ігор Ніколаєв.
"Підґрунтям був економічний мотив — економія пального та електроенергії. Німецькі фахівці вирахували, що зміна на "літній" час дає змогу заощадити до 5 відсотків електроенергії", — роз’яснив історик.
Людина тримає годинник. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
За його словами, слідом за Німеччиною аналогічне рішення прийняла Австро-Угорщина. Оскільки частина українських територій в той час була у її складі, саме 1916 рік вважається початком практики зміни часу і на теренах сучасної України.
"Згодом до цієї ініціативи приєдналися Велика Британія, Сполучені Штати та інші європейські держави. На сьогодні лише Ісландія не змінює час, тоді як у Європейському Союзі з 1984 року існує правило: остання неділя березня — зміна на літній час, остання неділя жовтня — на зимовий", — додав Ігор Ніколаєв.
За словами науковця, основна причина зміни — узгодження робочого ритму зі зміною тривалості світлового дня.
"У весняно-літній період активність людей зсувається до вечора, тому час змінюють вперед. Восени та взимку, коли день стає коротшим, повертають назад, щоб зробити ранок світлішим", — зауважив історик.
Історик Ігор Ніколаєв. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Офіційно зміну на "літній" та "зимовий" час в Україні затвердили у 1981 році. Однак, з 1930-го був чинний "декретний" час — тобто місцевий час плюс одна година, зазначає Ніколаєв.
"У 1981 запровадили систему зміни часу, і тоді "літній" час відрізнявся від стандартного не на одну, а на дві години. У 1991 році годину повернули назад, і зміна стала такою, як зараз", — розповідає Ігор Ніколаєв.
Після отримання незалежності Україною уряд вперше офіційно врегулював порядок зміни на "літній" і "зимовий" час 13 травня 1996 року. У 2011 році Верховна Рада розглядала пропозицію щоб залишитися тільки на "літньому" часі, але рішення не набуло сили.
"У 2024 році Верховна Рада ухвалила постанову, що Україна перебуває у другому часовому поясі — тобто за стандартним "зимовим" часом. Однак президент її не підписав", — пояснює історик.
Верховна рада. ВРУ
Чому Україна не відмовляється від зміни часу
Часовий пояс більшості території України — другий, тобто "зимовий" час. Однак, за словами доктора історичних наук Ігоря Ніколаєва, відмовлятися від зміни на літній час зараз не доцільно.
"Якщо залишити тільки один — "зимовий" час, то матимемо розбіжність у часі з Європейським Союзом. Європа продовжує змінювати час, і в разі, якщо ми цього не робитимемо, можуть виникнути складнощі з пасажиропотоками та вантажними перевезеннями", — пояснює Ігор Ніколаєв.
За його словами, ідея відмовитися від зміни на "літній" та "зимовий" час в Європі час від часу теж обговорюється, але поки що країни ЄС дотримуються чинної системи.
Годинник. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Як зміна часу впливає на самопочуття
За словами т.в.о. завідувача Сімейної амбулаторії №4 КНП ММР "ЦПМСД Центр первинної медико-санітарної допомоги№6" Арсена Мовсесяна, зміну на "зимовий" час люди зазвичай переносять легше, ніж на "літній". Також він говорить, що людський організм — адаптивна система, тому з часом він звикає до будь-яких змін. Однак сам момент зміни провокує тимчасовий збій циркадних ритмів.
"Коли змінюємо час назад, більшість людей висипається краще. У той же час будь-яка різка зміна порушує циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник організму. Зміщення лише на одну годину не є критичним, однак для чутливих людей воно може мати наслідки", — зазначив лікар.
"Під цю роботу прив’язане функціонування ендокринної та серцево-судинної систем. Вплив відбувається і на психічне здоров’я, і на метаболічні процеси — на обмін речовин, рівень глюкози. Це може бути навіть пов’язано з ризиком виникнення ожиріння".
Медик пояснює, що адаптація організму до нового режиму може зайняти від декількох тижнів до двох місяців. Водночас Арсен Мовсесян зазначає, усе залежить від індивідуальних особливостей людини, зокрема від потреби у сні.
"Є люди, яким достатньо п’ять годин для відновлення, а є ті, хто не висипається, якщо спить менше ніж дванадцять. В середньому ж більшості необхідно від семи до восьми годин сну. Найкраще — готуватися завчасно: за декілька тижнів до зміни поступово коригувати час відпочинку, лягати спати на 10–15 хвилин раніше. Це допоможе запобігти перенапруженню для організму", — каже лікар.
Чоловік налаштовує час на годиннику. Суспільне Миколаїв/Марія Соболь
Медик додав, що, з точки зору впливу на самопочуття, більшість його відвідувачів, як і він сам, схиляються до того, що було б краще залишити тільки зимовий час і більше не змінювати час.
Source: suspilne.media