При заміні оливи в двигуні чимало водіїв заливають її в фільтр, до того як встановити його. Обґрунтовують це бажанням зменшити зношення двигуна в перші миті після пуску, доки система змащення не наповниться. Інші вважають це зайвим і стверджують, що в сучасних автомобілях це непотрібно: начебто, масляні насоси тепер потужні, швидко подають оливу (фактично миттєво), і система майже завжди нею заповнена. Отже, розберемось, як правильно робити насправді.
Це питання досить об’ємне, і я спробую розглянути його з різних сторін.
Чому додавали оливу у фільтр
Дана звичка стала популярною в епоху застарілих "малооборотних" авто, таких як ВАЗ. Її використовували, коли замінювали відпрацьовану оливу на свіжу.
Дійсно, у фільтр часто додавали оливу для прискорення заповнення системи та витіснення звідти повітря, скорочуючи час роботи без необхідного тиску.
Адже фільтр потрібно наповнити оливою, а об’єм у нього досить великий. Тільки після його заповнення, олива піде далі в систему, змащуватиме шийки колінчастого і розподільного валів, поршні та інше.
Але поки тиску оливи немає, двигун працює з підвищеним зносом, так як деталі змащуються лише тонкою масляною плівкою, що залишилася.
Ще один мінус тих часів:
- Мала продуктивність масляних насосів;
- Двигуни з низькими обертами;
- Оливи були в’язкими. Відшукати тоді напівсинтетику або синтетику з параметрами 0W-30, 5W-30 або 5W-40 було майже нереально.
Тоді дійсно було корисно додавати оливу у фільтр. Звичайно, це не завжди було можливо. Наприклад, у «Москвичі-2140», фільтр мав іншу конструкцію, і налити в нього оливу фізично було складно (але про це згодом).
Що говорять противники способу
Як на мене, дуже кумедне твердження, яке дехто пише: якщо налити оливу у фільтр, то це призведе до розриву фільтрувального паперу всередині. Олива нібито "рвоне" в один бік і пошкодить саме там фільтрувальний елемент. І тоді фільтр взагалі не працюватиме.
Але ці люди, мабуть, погано вчилися в школі, не кажучи вже про університет.
Існує чудовий закон Паскаля, я не буду його повністю переказувати, лише розповім суть: тиск рідини або газу в закритому просторі однаковий в усіх напрямках. Простіше кажучи, рідина (в нашому випадку олива) не може "рвонути" в якийсь один бік, вона буде тиснути рівномірно в усі сторони. Відповідно, наш папір не пошкодиться.
Ще один аспект: якщо тиск всередині фільтра сильно збільшується, є спеціальний перепускний клапан, який відкривається і скидає його.
Він сконструйований спеціально, щоб папір всередині фільтра не руйнувався, наприклад, коли олива стає густою в зимові морози.
Є моменти, в яких противники "заливання оливи у фільтр" мають рацію. Зараз масляні насоси набагато потужніші, ніж колись. Вони дійсно швидко перекачують оливу, наповнюючи систему (не кажучи вже про сам корпус фільтра) за лічені секунди.
І двигуни зараз більш високооборотні, тому не варто побоюватися, що мотор працюватиме без тиску оливи пів хвилини.
Різна будова фільтрів
Проте, є й вперті люди, які завжди додають оливу у фільтр і запевняють, що робити потрібно саме так.
Зрозуміло, це добре, якщо у вас фільтр має вигляд "бочечки", в яку ви фізично можете налити оливу.
А що робити, якщо у вас фільтр взагалі без корпусу, і замінюється лише сам фільтрувальний елемент? Таке було на Chevrolet Aveo.
Там є пластиковий корпус, його відкручуєш, всередині — звичайний фільтрувальний елемент, його викидаєш, ставиш новий, і пластиковий корпус прикручується до двигуна. Налити оливу туди неможливо, та й не зовсім зрозуміло, навіщо це робити.
До речі, на «Москвичі-2140» теж замінювався лише фільтрувальний елемент, тільки корпус там був зроблений з металу.
Також дуже часто фільтр, навіть якщо він у формі "бочечки", закручується під кутом до двигуна. Іноді майже перпендикулярно. Якщо ви в нього наллєте оливу, то поки будете закручувати, вона просто витече.
Рекомендації виробників
Щодо старих автомобілів, то додавати оливу у фільтри часто радив сам виробник. Знову ж таки, щоб уникнути "масляного голодування" під час заміни оливи.
Часто, навіть якщо замінювався тільки фільтрувальний елемент, а корпус був металевий, навіть в нього інколи потрібно було доливати оливу. Часто це рекомендувалося для вантажних автомобілів.
Проте, сьогодні виробники відмовилися від подібних рекомендацій, оскільки сучасний силовий агрегат — інший.
Отже, що в результаті?
Якщо у вас сучасний автомобіль і є окремий масляний фільтр (у формі "бочечки", а не просто картриджа), то ви можете як наливати в нього оливу — це не буде помилкою, так і не наливати — і це теж не помилка:
1. Як я вже писав вище, зараз дуже потужні масляні насоси, вони наповнюють систему фактично миттєво (близько 3 секунд).
2. Двигуни зараз високооборотні, тому швидко розкручують масляний насос, навіть на холостому ходу.
3. Вся система не може бути сухою, в ній все одно залишається стара масляна плівка на деталях.
4. Сучасні оливи, особливо синтетичні ПАТ + «естери», утворюють міцну захисну плівку. Вона не зникає моментально, навіть якщо олива повністю злита. Це означає, що двигун захищений від критичного зносу в перші 5-10 секунд запуску, хоча робота без тиску оливи все одно не корисна. Сучасні оливи набагато більш технологічні, ніж ті, що були 20-30 років тому.
Саме тому не буде помилкою не додавати оливу у фільтр. Просто для сучасного мотора запуск тривалістю кілька секунд до появи робочого тиску оливи не є критичною проблемою, оскільки інженери і хіміки це врахували.
З іншого боку, якщо у вас старий мотор, машині, скажімо, більше 20 років, я б налив оливу у фільтр — це буде тільки на користь. Також важливо заглянути в інструкцію з експлуатації (якщо вона у вас ще є): якщо там чітко вказано додавати, тоді безумовно робимо це.
Джерело: ukr.media