
Заливаючи пальне в транспортний засіб, у клієнтів АЗС є три основні можливості: придбати певну кількість літрів, визначити конкретну грошову одиницю або заповнити паливний бак вщент. Досвід показує, що кожен керманич самостійно визначає найбільш зручний для нього спосіб. Чимало моїх приятелів віддають перевагу постійно заправлятися "до повного", а інші звикли сплачувати комфортну для них грошову суму. Давайте дослідимо, який з вищезгаданих варіантів є найвигіднішим.
Кілька десятків років тому широко побутувала думка, що краще заправлятися на певну кількість літрів, ніж на суму. Такий метод був виправданий неточною апаратурою, яка застосовувалася на АЗС. Наприклад, деякі старі пристрої при збої калібрування могли мати похибку до 100-200 мл. Хоча метрологічні правила завжди вимагали більшої точності, на ділі не всі АЗС їх дотримувалися. Залишки, звісно, йшли на користь автозаправної станції.
Наразі точність використовуваної апаратури значно збільшилася, і похибка зрідка перевищує 50 мл. Незважаючи на це, при заправці на екрані пристрою все ще можна побачити незначні відмінності в копійках. Це пов'язано з заокругленням остаточної суми після множення точного об'єму на вартість за літр. Сам об'єм пального подається з високою точністю, тому подібні невеликі неточності в сумі навряд чи відчутно вплинуть на гаманець автовласника.
Заправка "до повного" як і раніше викликає серед автомобілістів досить багато суперечок. Багато хто помічав, що при такій формі в бак може увійти більше пального, ніж спочатку вказано виробником. Подібна ситуація виникає, коли автомобілісти прибувають з невеликою кількістю пального, а потім повністю поповнюють об'єм паливної ємності. Наприклад, при зазначених 40 літрах доступного місця в баку згідно з даними з пристрою вміщається 42 літри.
Вищеописана ситуація може бути пов'язана з різними факторами. Процедура визначення зазначеного об'єму бака регулюється міжнародними стандартами безпеки (наприклад, ECE R34 для Європи), але виробник сам вирішує, який саме об'єм вказувати — корисний чи загальний. Зазвичай, інженери вказують корисний об'єм без урахування розширювального простору, а не абсолютну фізичну місткість бака. Враховуючи температурні розширення пального і резервне місце, в бак дійсно може увійти на декілька літрів більше, ніж зазначено.
Проте важливо пам'ятати, що регулярна заправка до самого верху горловини може призвести до витікання пального при нагріванні, пошкодження системи уловлювання паливних парів (вугільного абсорбера) та інших проблем з паливною системою.
Інша ситуація, якщо раніше цього не відбувалося, а на маловідомій АЗС залили явно занадто багато. Подібний випадок є підставою для з'ясування відносин з організацією. На деяких заправках спірну ситуацію вирішують швидко, якщо показати працівнику заправки паспортні дані транспортного засобу. В іншому випадку, клієнт може вимагати вимірювання пального за допомогою спеціальної ємності, яка повинна бути на будь-якій заправці.
З практичної точки зору заправка до повного бака дає змогу простіше виявити можливий обман. Наприклад, чимало водіїв їздять до загоряння лампочки, а потім відразу вирушають на АЗС. Такий підхід дозволяє завжди знати, скільки пального має надійти в бак до автоматичного вимкнення. У глобальному сенсі відмінності між трьома форматами оплати немає, тому обирати варто залежно від вподобань і поточних фінансових можливостей.
Джерело: ukr.media
