У ніч із 25 на 26 жовтня Україна, включно з Миколаївською областю, перейде на "зимовий" час — о 04:00 годинники переведуть на 60 хвилин назад. Це визначено урядовою постановою від 13 травня 1996 року. Відповідно до цього документа, щорічний перехід на зимовий час відбувається в останню неділю місяця жовтня.
Про походження звичаю переведення годинників кореспондентам Суспільного розповів доктор історичних наук Ігор Ніколаєв.
Думка про переведення часу виникла ще у 19 столітті, проте спочатку це були лише поодинокі спроби. Вперше офіційно час перевели у Німеччині під час Першої світової війни — у 1916 році, зазначає Ігор Ніколаєв.
"Підґрунтям слугував економічний фактор — заощадження пального та електроенергії. Німецькі фахівці підрахували, що перехід на "літній" час дає змогу зберегти до 5 відсотків електроенергії", — пояснив науковець.
Людина тримає годинник. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
З його слів, слідом за Німеччиною подібне рішення прийняла Австро-Угорщина. Оскільки частина українських земель на той час була в її складі, саме 1916 рік вважається початком практики переведення годинників і на території сучасної України.
"Згодом до цієї ініціативи приєдналися Велика Британія, Сполучені Штати та інші європейські держави. На сьогодні лише Ісландія не переводить час, у той час, як у Європейському Союзі з 1984 року існує правило: остання неділя березня — перехід на літній час, остання неділя жовтня — на зимовий", — додав Ігор Ніколаєв.
За словами науковця, основна причина переходу — пристосування робочого розпорядку до зміни тривалості світлового дня.
"У весняно-літній період діяльність людей переміщується на вечірній час, тому годинники переводять вперед. Восени та взимку, коли день стає коротшим, повертають назад, щоб зробити ранок світлішим", — зауважив історик.
Історик Ігор Ніколаєв. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Офіційно перехід на "літній" та "зимовий" час в Україні було ухвалено у 1981 році. Проте, з 1930-го діяв "декретний" час — тобто місцевий час плюс одна година, говорить Ніколаєв.
"У 1981 запровадили систему переведення часу, і тоді "літній" час відрізнявся від стандартного не на одну, а на дві години. У 1991 році одну годину повернули назад, і перехід став таким, яким є зараз", — розповідає Ігор Ніколаєв.
Після здобуття Україною незалежності уряд вперше офіційно упорядкував процедуру переходу на "літній" і "зимовий" час 13 травня 1996 року. У 2011 році Верховна Рада розглядала пропозицію залишитися лише на "літньому" часі, але рішення не було ухвалене.
"У 2024 році Верховна Рада прийняла постанову, що Україна залишається в другому часовому поясі — тобто за стандартним "зимовим" часом. Однак президент її не затвердив", — пояснює історик.
Верховна рада. ВРУ
Чому Україна не відмовляється від переведення годинників
Часова зона більшої частини України — друга, тобто "зимовий" час. Однак, за словами доктора історичних наук Ігоря Ніколаєва, відмовлятися від переходу на літній час зараз не є доцільним.
"Якщо залишити лише один — "зимовий" час, то матимемо розбіжності в часовому вимірі з Європейським Союзом. Європа продовжує переводити час, і у випадку, якщо ми цього не робитимемо, можуть виникнути проблеми з пасажирськими та вантажними перевезеннями", — пояснює Ігор Ніколаєв.
За його словами, питання відмови від переходу на "літній" та "зимовий" час у Європі час від часу також обговорюється, однак поки що країни ЄС дотримуються діючої системи.
Годинник. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Як зміна часу впливає на здоров’я
За словами т.в.о. завідувача Сімейної амбулаторії №4 КНП ММР "ЦПМСД Центр первинної медико-санітарної допомоги№6" Арсена Мовсесяна, перехід на "зимовий" час зазвичай переноситься людьми легше, аніж на "літній". Він також зазначає, що людський організм — це система, яка вміє адаптуватися, тому з часом він пристосовується до будь-яких змін. Однак саме переведення часу викликає тимчасовий збій циркадних ритмів.
"Коли переводимо час назад, більшість людей має змогу виспатися краще. Разом з тим будь-яка різка зміна збиває циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник організму. Зміщення лише на одну годину не є критичним, однак для чутливих людей це може мати наслідки", — відмітив лікар.
"З цією роботою пов’язане функціонування ендокринної та серцево-судинної систем. Вплив відбувається і на психічне здоров’я, і на метаболічні процеси — на обмін речовин, рівень глюкози. Це може бути навіть пов’язано з ризиком виникнення ожиріння".
Медик пояснює, що пристосування організму до нового режиму може зайняти від декількох тижнів до двох місяців. Водночас Арсен Мовсесян зауважує, все залежить від індивідуальних особливостей кожної людини, зокрема від потреби у сні.
"Деяким людям достатньо п’яти годин для відпочинку, а інші не висипаються, якщо сплять менше ніж дванадцять годин. У середньому ж більшості потрібно від семи до восьми годин сну. Найкраще — готуватися заздалегідь: за декілька тижнів до переходу поступово змінювати час відпочинку, лягати спати на 10–15 хвилин раніше. Це допоможе уникнути навантаження для організму", — каже лікар.
Чоловік налаштовує час на годиннику. Суспільне Миколаїв/Марія Соболь
Медик додав, що, з точки зору впливу на здоров’я, більшість його пацієнтів, як і він сам, вважають, що було б краще залишити лише зимовий час і більше не змінювати положення стрілок годинника.
Source: suspilne.media