Корупційні загрози — неминучі. Голова НАЗК про протидію корупції та Реєстр відкритості на Миколаївщині

Очільник НАЗК Віктор Павлущик стверджує, що незалежність антикорупційних інституцій є надважливою для протидії корупції в Україні. На території Миколаївщини, у 2025 році, відомство провело моніторинг 28 декларацій, у 12 з яких експерти виявили невідповідності. Крім того, триває розробка Реєстру відкритості для збільшення прозорості державної служби.

В інтерв’ю Суспільному він поділився інформацією про поглиблені аналізи декларацій та корупційні загрози на місцевому рівні.

Втілення Антикорупційної стратегії 2021-2025: труднощі та здобутки

— В Антикорупційній стратегії на період 2021–2025 років зазначено, що попередня стратегія 2014–2017 володіла значним потенціалом, але не була повністю реалізована через утворення антикорупційних органів. Як ви вважаєте, що перешкодило повному впровадженню поточної стратегії, які її основні недоліки та, навпаки, переваги?

— Чинна Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки була затверджена лише влітку 2022 року. Внаслідок цього, Антикорупційна програма була затримана та прийнята на початку 2023 року вже на період 2023–2025 років. Таким чином, часовий проміжок для реалізації всіх заходів скоротився з п’яти років до двох з половиною.

Іншою проблемою є "перехідний" етап: стратегія готувалася до початку повномасштабного вторгнення, а її реалізація відбувалася під час війни. Це ускладнило діяльність деяких органів та призвело до перерозподілу компетенцій між державними структурами.

Частково ці проблеми були розв’язані завдяки змінам у 2024 році, проте залишилися труднощі з фінансуванням проєктів. У цьому нам допомогли міжнародні партнери, які взяли на себе частину фінансових зобов’язань.

Щодо позитивних аспектів впровадження стратегії та того, що буде враховано в наступній Антикорупційній стратегії — це, перш за все, комплексний характер документа.

"Поточна стратегія ґрунтується на конкретних даних і цифрах, і майбутня Антикорупційна програма матиме аналогічний підхід. Наразі тривають масштабні дослідження за участю великої кількості фахівців, з метою визначення найбільших проблем у ключових сферах життя України. Мова йде не лише про роботу антикорупційних органів або заходи, безпосередньо пов’язані з антикорупцією, а й про реформи у відповідних секторах".

Голова НАЗК Віктор Павлущик. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський

Чинна Антикорупційна програма залучає понад 100 органів до здійснення та впровадження заходів. Аналогічний підхід буде застосований і в наступній стратегії та програмі. Програма отримала високу оцінку від міжнародних партнерів та експертів: у п’ятому раунді Стамбульського плану Організація економічного співробітництва та розвитку оцінила антикорупційну політику України більш ніж на 90 балів.

Партнери також акцентують увагу на важливості поступового використання позитивних результатів попередньої стратегії та врахування уроків з її реалізації.

Загрози закону №12414 для НАБУ та САП

— Які загрози ніс закон №12414, що підпорядковував НАБУ та САП Генеральному прокурору, який спровокував хвилю масових протестів у різних містах України?

— Щодо можливих проблем, то незалежність антикорупційних установ залишається значущим аспектом у переговорах України з ЄС. Оцінка цієї незалежності вже надана у звітах про розширення 2023 та 2024 років, у квітневому звіті про доброчесність та антикорупцію та в інших документах, які позитивно характеризують діяльність антикорупційних органів.

Це питання залишається надзвичайно важливим для України, яка прагне інтегруватися в ЄС. Ми надали свої пропозиції щодо цього питання профільному комітету Верховної Ради та висловили позицію на засіданнях комітетів. Маю надію, що наші рекомендації були враховані депутатами — принаймні результат вже є.

Колізії в посадовій службі: повернення засуджених

— В Україні, зокрема на Миколаївщині, трапляються ситуації, коли посадовців місцевого самоврядування, затриманих за хабарництво, засуджують до умовного покарання, але в рішенні суду не передбачають обмеження права займати посади протягом певного терміну. У зв’язку з цим, такі особи мають можливість повертатися на роботу, що вступає в протиріччя з принципами запобігання конфліктам інтересів, зазначеними в Антикорупційній стратегії. Чи існують розробки або пропозиції щодо вирішення подібних ситуацій, щоб вони не повторювалися?

— В українському законодавстві визначені обмеження щодо призначення або відмови у призначенні на посади осіб, які мають судимість. Це передбачено в багатьох нормативно-правових актах. Найважливішим у цьому випадку є дотримання закону.

"Це точно не стосується конфлікту інтересів, оскільки конфлікт інтересів безпосередньо пов’язаний з прийняттям рішень. Тому мова йде про інший аспект. У випадку з особами, які вчинили правопорушення, ключовим питанням є невідворотність покарання. Цей принцип є наскрізним у всіх міжнародних зобов’язаннях України як одна з головних цілей, яку необхідно досягти".

Існує багато рекомендацій щодо змін у законодавстві. Одним із них є законопроєкт НАЗК про недопущення зловживання процесуальними правами. Він дозволить швидше направляти справи до суду та розглядати їх, запобігаючи можливим затягуванням під час засідань. Це необхідно, щоб від виявлення корупційного правопорушення до реального результату проходило якомога менше часу.

Навіть сприйняття суспільством цих процесів часто викликає проблеми: коли Вищий антикорупційний суд приймає рішення, громадяни вже не пам’ятають, про яку справу й посадовця йшлося.

Моніторинг декларацій на Миколаївщині у 2025 році

— Ви здійснюєте моніторинг декларацій по Україні та зокрема на Миколаївщині. Яку кількість декларацій було проаналізовано за 2025 рік, скільки з них пройшли ретельну перевірку, та які результати були виявлені?

— Період декларування за 2024 рік вже завершився, і розпочалися перевірки. НАЗК аналізує декларації з урахуванням строків давності за декілька років, особливо для тих, хто мав відтермінування через участь у бойових діях. Ці особи подадуть декларації після завершення воєнного стану або коли зникнуть підстави для відтермінування.

Перевірки з 1 січня 2024 року проводяться за новою методологією: зараз відбір декларацій базується на ризик-орієнтованому підході, а не залежить від посади чи обов’язкового контролю одних і тих самих осіб щороку.

"За результатами алгоритмічно-логічної оцінки, деклараціям присвоюються рейтинги ризикованості. Всі вони ранжуються — від найбільш до найменш ризикованих. І саме декларації з найвищим рівнем ризику підлягають повній перевірці. Також є невелика частина декларацій, які перевіряються у разі надходження конкретної інформації від громадян, викривачів або правоохоронних органів".

— Раніше на брифінгу ви зазначали, що на Миколаївщині було перевірено 28 декларацій, з яких у 12 були виявлені порушення. Чи можете уточнити, хто подав ці декларації — посадовці чи підприємці?

— Підприємці подають декларації лише за умови наявності додаткового статусу, наприклад, якщо вони є депутатами місцевих рад. Загалом в Україні близько 700 тисяч осіб щорічно повинні подавати декларації, що стосується державної служби та пов’язаних з нею питань.

Щодо Миколаївщини: так, я називав 28 декларацій, із яких у 12 було виявлено порушення. Серед декларантів — депутати міських рад, селищний голова, керівник міського МСЕК, якщо я правильно пам’ятаю, та один суддя.

Ліквідація МСЕК і створення експертних команд: вплив на корупційні ризики

— Ви згадували, що в промоніторених деклараціях фігурує керівник міського МСЕК — наскільки, на вашу думку, ліквідація МСЕК та створення експертних команд при закладах охорони здоров’я мінімізує корупційні ризики?

— Ця реформа врахувала частину наших рекомендацій, підготовлених на основі досліджень агентства ще у 2022 році. Тоді НАЗК проаналізувало діяльність МСЕКів та виявило корупційні ризики. Вони були включені до Антикорупційної стратегії, а відповідні заходи реалізовані та рекомендації враховані. Тому, безумовно, це для нас позитивний момент, і ми підтримуємо такі зміни.

Щодо того, як ці команди працюватимуть — у законодавстві передбачено багато запобіжників, які мінімізують корупційні ризики їхньої діяльності. Ця реформа також передбачала віднесення експертних груп до суб’єктів декларування. Відповідні зміни до законодавства були опрацьовані Міністерством охорони здоров’я спільно з НАЗК. Аналогічно й порядки діяльності цих команд були предметом дослідження агентства.

Тому я вірю, що вони почнуть працювати та будуть ефективними.

Найбільші корупційні ризики на Миколаївщині: ключові сфери

— Якщо говорити про найбільші корупційні ризики на Миколаївщині, у яких сферах ви б їх виділили?

— Сфери, в яких можна виділити найбільші корупційні ризики, відрізняються від регіону до регіону. У Миколаївській області вони одні, у Закарпатській — інші. Миколаївщина — прифронтова область, і цей факт обов’язково треба враховувати. Вона дуже постраждала від російського вторгнення, тому однією з найбільш ризикованих сфер є відновлення.

"Це логічно: де великі кошти — там і значні корупційні ризики".

Голова НАЗК Віктор Павлущик. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський

Інший аспект, пов’язаний з відновленням, але актуальний майже в усіх регіонах — це сфера державних закупівель. Саме тут ризики були, є і будуть завжди. Важливо їх своєчасно виявляти, мінімізувати та не допускати зловживань: непрозорого ціноутворення, перевитрат державних коштів, ухилення від контролю.

Також для прифронтової зони надзвичайно важливою є сфера надання гуманітарної допомоги. Але підкреслю: наявність ризиків не означає масових порушень. Навпаки, є приклади відкритого підходу. Наприклад, саме у сфері гуманітарної допомоги результати свідчать про ефективність контролю. Як наслідок, Миколаїв зайняв 7-ме місце в рейтингу "Transparency International: Прозорі міста", що підтверджує правильність і результативність підходу до виявлення та мінімізації ризиків у регіоні.

Реєстр прозорості: принцип роботи та план запуску

— Наскільки відомо, ведеться робота над Реєстром прозорості. Що це за реєстр, як він буде працювати і коли планується його запуск?

— Реєстр прозорості — це інструмент для декларування та подання інформації про лобістськуСтосується діяльності, спрямованої на вплив на органи державної влади або місцевого самоврядування діяльність. Його створення передбачене законом, прийнятим минулого року. Відповідно до цього закону, НАЗК має запустити Реєстр прозорості до 1 вересня, і ми працюємо саме над цим.

Водночас є багато питань, які потребують обговорення та вдосконалення. Тому НАЗК у співпраці з комітетами Верховної Ради та бізнес-асоціаціями напрацьовує рекомендації до чинного законодавства. Йдеться і про технічні зміни, і про відтермінування адміністративної відповідальності за порушення декларування.

Важливою частиною роботи є також просування ідеї доброчесного лобіювання: щоб бізнес розумів, що це таке, для чого воно потрібне і як його правильно здійснювати. Адже це не лише вимога ЄС та наших партнерів щодо впровадження інституту лобіювання в Україні, а й один із важливих антикорупційних механізмів.

Я впевнений, що у співпраці з усіма стейкхолдерамиЗацікавлена сторона, яка має певний інтерес у діяльності організації або проєкту, і може впливати на нього або бути ним ми зробимо максимум, щоб цей інструмент запрацював. Звичайно, цікаво порівнювати наш досвід з практикою інших країн, але зробити це складно, оскільки регулювання лобістської діяльності всюди має свої особливості та залежить від внутрішнього законодавства.

"Портал викривачів": кількість підключених організацій на Миколаївщині

— Ви згадували про "Портал викривачів". Скільки організацій на Миколаївщині на даний момент підключено до цього порталу?

— У "Порталі викривачів", згідно з останнім порядком підключення, кількість організацій поступово збільшується. З Миколаївщини наразі під’єднано 360 організацій. Говорити, що це багато чи мало, некоректно, адже підключеними мають бути всі, і ми сподіваємося, що з часом це відбудеться поетапно.

Щодо роботи самого "Порталу викривачів" — він функціонує та довів свою ефективність. Люди повідомляють про корупцію, хоча варто розуміти: не вся інформація, яка надходить, є повідомленнями саме про корупційні правопорушення. Адже корупція — це не будь-яке порушення, а чітко визначені діяння, і повідомлення повинні містити конкретні відомості, які можна перевірити.

На сьогодні через "Портал викривачів" вже подано понад 6 тисяч звернень по всій Україні, і 122 особи офіційно визнані викривачами.

Пріоритетні сфери нової Антикорупційної стратегії: судочинство та правоохоронні органи

— Було оголошено, що розпочато роботу над Антикорупційною стратегією на наступні роки. Наскільки пам’ятаю, в поточній стратегії пріоритетними сферами визначені, зокрема, судочинство та правоохоронні органи. Чи змінилися пріоритетні сфери, або до стратегії на майбутнє додалися нові напрямки?

— Так, сфери правосуддя та правоохоронних органів залишаються пріоритетними як у поточній, так і в майбутній антикорупційній стратегії та програмі. Загалом, у нових документах буде охоплено понад 15 ключових сфер суспільного життя.

Для їх визначення проведено комплексну оцінку — проаналізовано функції державного сектору за законодавчими й підзаконними актами, систематизовано їх у групи та підгрупи. Із понад 50 сфер було виокремлено 15 найважливіших. Їх пріоритетність визначалася за низкою критеріїв: частотою залучення громадян у повсякденному житті, а також рівнем зацікавленості з боку Європейського Союзу, який є важливим стейкхолдером у процесі наближення нашого законодавства до норм ЄС.

Не бачу сенсу детально зупинятися зараз на кожній сфері, оскільки всі вони наразі опрацьовуються. У кожній будуть виявлені найбільш критичні проблеми, які потребують змін. Саме вони стануть основою нової Антикорупційної стратегії, а конкретні заходи для їх вирішення та досягнення результатів — предметом державної Антикорупційної програми.

Міжнародний досвід для впровадження антикорупційних ініціатив в Україні

— Чи є країни, на прикладі яких можна орієнтуватися при впровадженні таких ініціатив — щоб запозичити кращі практики та уникнути помилок?

— Звичайно, ми вивчали як позитивний, так і негативний досвід інших країн — ще на етапі розробки законопроєкту, підготовки змін до вже прийнятого закону та створення Реєстру прозорості. Таких прикладів у ЄС небагато, але, наприклад, є досвід Литви. Безумовно, одним із найбільш розвинених у цій сфері є досвід США.

Водночас варто враховувати, що їхня система законодавства суттєво відрізняється від української, тому повністю копіювати її ми не можемо. Але найкращі практики ми аналізуємо і намагаємося адаптувати до українських реалій.

Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, TikTok, Facebook та Instagram.

Source: suspilne.media