Останні вивчення, здійснені науковцями з Південно-Західного університету в Китаї, результати яких надруковані у Frontiers in Human Neuroscience, підтверджують: музика є ефективним способом зменшити прояви заколисування.
Зокрема, стало відомо, що підбадьорливі та ніжні мелодії значно кращі, ніж меланхолійні твори. Це відкриття акцентує не тільки роль музики як відволікаючого чинника, а і її здатність впливати на когнітивні та емоційні стани, які мають вирішальне значення у появі та подоланні синдрому заколисування.
Метод дослідження передбачав участь 30 осіб, яких розмістили у симулятор автомобіля. У момент настання симптомів заколисування учасникам на одну хвилину включали музичні твори різних напрямків. Контрольні групи або просто відпочивали без музики, або зупиняли експеримент.
Застосування симулятора дало можливість дослідникам точно контролювати умови, що спричиняють заколисування, та уніфікувати експериментальне середовище, обмежуючи зовнішні змінні. Проте, з іншого боку, це може частково відрізнятися від реального досвіду подорожі, де фактори, як-от зорові подразники та непередбачені рухи, відіграють велику роль.
Отримані відомості наочно показали результативність різноманітних музичних напрямків. Радісна музика виявилась найбільш дієвою, зменшуючи прояви заколисування на 57%, тоді як ніжна музика продемонструвала майже ідентичний результат — 56%. Так звані «палкі» мелодії теж допомагали, але трохи менше — на 48%.
Важливо зауважити, що звичайний відпочинок без музики забезпечував полегшення на 43%. Найбільш показовим є те, що сумні композиції виявилися найменш корисними, зменшуючи симптоми лише на 40%, що навіть гірше, ніж просто відпочинок без будь-якого музичного супроводу.
Цей результат сильно дивує, тому що він прямо вказує на непродуктивність музики, що викликає негативні емоції. Це не просто відсутність допомоги, а фактичне погіршення ситуації у порівнянні з нейтральним станом, що підкреслює тісний зв'язок між емоційним станом, викликаним музикою, та фізіологічною реакцією організму на заколисування.
Окрім поведінкових даних, дослідники зафіксували значні зміни у мозковій активності. Було з’ясовано, що під час заколисування порушувалася активність у потиличній корі — області мозку, яка в основному відповідає за обробку зорової інформації. Під час прослуховування відповідної музики ця активність поверталася до норми. Цей нейрофізіологічний аспект є надзвичайно важливим, оскільки він пропонує біологічне обґрунтування результативності музики, виходячи за межі простого відволікання.
Джерело: ukr.media